Утримання непрацездатних батьків: на кого покладається обов’язок та за яких умов
Зазвичай діти добровільно допомагають своїм непрацездатним батькам і турбуються про них, проте трапляються випадки коли батькам доводиться відстоювати своє право на належне утримання.
Обов’язок повнолітніх дітей піклуватись про своїх непрацездатних батьків закріплено статтею 51 Конституції України, яка знайшла своє відображення і в Сімейному кодексі України (глава 17 статті 202-206).
Відповідно до ст. 202 Сімейного кодексу України право на утримання виникає, якщо батьки є:
- Непрацездатними
- Потребують матеріальної допомоги (тобто батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв’язку із відсутністю пенсій чи їх низького розміру, а також у зв’язку із відсутністю у них інших джерел існування)
Непрацездатні громадяни – особи, які досягли встановленого статтею 26 закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку або особи з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.
Обов’язок виплачувати аліменти батькам може бути покладено лише на повнолітніх дітей
Обов’язок утримувати батьків включає:
- сплату аліментів
- участь у додаткових витратах га батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю
Аліменти на утримання батьків можуть виплачуватись:
- у добровільному порядку
- у судовому порядку (примусово)
Добровільний порядок
Вважається, що повнолітні діти виконують свої обов’язки щодо утримання непрацездатних батьків добровільно.
Разом з цим батьки та діти можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам законодавства та моральним засадам суспільства (частина перша статті 9 Сімейного кодексу України).
Отже, повнолітні дочка, син та батьки можуть за бажанням укласти договір про сплату аліментів на батьків.
Судовий порядок
Якщо діти не виконують обов’язку щодо сплати додаткових витрат, батьки мають право звернутися до суду. Суд в кожному конкретному випадку визначає наявність вказаних вище обставин на підставі відповідних документів.
Розмір аліментів на батьків визначається судом у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін (ч.1 ст.205 СК України).
Розмір аліментів визначається в судовому порядку в залежності від матеріального та сімейного становища батьків та дітей. При цьому судом враховуються всі заслуговуючи на увагу інтереси сторін: непрацездатність батьків та їх потреба у матеріальній допомозі, матеріальне становище дітей, догляд дітей за батьками тощо. Також до уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо.
Таким чином, в кожному конкретному випадку суд враховує всі види заробітку чи доходу як дітей так і батьків. В залежності від цих обставин і визначається розмір аліментів. Суд має право встановлювати розмір аліментів повністю чи частково, як в твердій грошовій сумі, так і в частці від заробітку (доходу). На вибір способу визначення розміру аліментів можуть впливати різні обставини: мінливість і нестабільність доходу, проживання за кордоном, одержання частини доходу в натуральній формі тощо.
Разом з тим, аліменти, що сплачують діти на утримання своїх батьків, безумовно повинні забезпечувати достатній життєвий рівень та необхідні умови для існування. У випадку коли тяжка хвороба, інвалідність або немічність батьків призвела до того, що вони потребують значних додаткових витрат, які не покриваються сумами сплачуваних дітьми аліментів, стаття 203 Сімейного кодексу України встановлює обов’язок дітей брати участь у додаткових витратах на батьків.
При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, судами повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. При цьому, отримання матір'ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.
Звільнення дочки, сина від обов'язку утримувати матір, батька
Законодавством визначено (у статті 204 Сімейного кодексу України), що дочка, син можуть бути звільнені судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що:
- мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків;
- мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.
Обов’язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, не є абсолютним. У зв’язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред’явлено позов про стягнення аліментів, зобов’язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов’язків щодо них.
У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки (стаття 204 Сімейного кодексу України). До виняткових випадків можна віднести відсутність у батьків будь-яких коштів для існування, тяжку хворобу.
Матеріали надані Сумським місцевим центром з надання БВПД
