Мрії здійснюються
На північному сході України, над стрімкими схилами тихоплинного Сейму, у мальовничій місцевості розташований Путивль – одне з найдавніших міст Сіверщини.
Учасники художньої самодіяльності Малорибицького сільського Будинку культури ще з літа «загорілись» ідеєю побувати в цьому славетному історичному місці. Завдяки тісній співпраці з народним депутатом Сугоняко О.Л. та депутатом Краснопільської районної ради Твердоусом І.С., ця мрія в нас стала реальністю. Ми щиро вдячні їм за це.
Осінньої гарної днини ми вирушили в дорогу в передчутті чогось гарного і зворушливого. І ось ми вже в Путивлі. Нам відкрились мальовничі обшири міста, з його церквами та архітектурними пам’ятками, що додали ще більших вражень та емоцій. Екскурсовод провела нам дуже пізнавальну екскурсію по історичних та культурних пам'ятках Путивля. Відвідали Путивльський краєзнавчий музей. Його експозиції висвітлюють історичний шлях Путивльщини від періоду неоліту до 1945 року. Спасо-Преображенський собор, інтер'єр якого вражає розмахом і висотою внутрішнього простору. Одним з історичних й художних цінністей є соборний іконостас, що перекриває від низу до верху всю вівтарну частину храму. Пройшлися Городком, з якого відкривається захоплюючі краєвиди і помилувались чудовою панорамою разом з Ярославною, яка простягає свої руки у бік Сейму. З високого пагорба Нікольської гірки відкриваються чудові краєвиди річкової долини з Мовчанським монастирем та засеймські далі. Тут встановлений величний монумент - пам`ятник С.А.Ковпаку. Надзвичайно привабливо виглядає архітектурний комплекс Мовчанського монастиря. Квітуча оаза, відгороджена кам’яним муром, враження таке, наче ми потрапили в райський куточок. Всі милувались тією красою та життєдайною силою, яку випромінювало це благодатне місце. В обителі зберігається один із списків чудотворної ікони Мовчанської Божої Матері, датований ХVIII ст. Наша група відвідала меморіальний комплекс у Спадщанському лісі, де познайомились з експонатами музеїв Партизанської слави, військової техніки та зброї, що розкривають велич народного подвигу в роки великої Вітчизняної війни, пройшлися партизанськими стежками Спадщанського лісу, по яких, можливо, ходили наші земляки-партизани. Тут нас пригостили смачним партизанським кулішем, приготовленим на вогнищі. Потім ми поїхали в село Нова Слобода. Віддали шану жертвам фашизму у «Дзвоні скорботи», побували в горюнівській хаті, ознайомившись з культурними традиціями, побутом та говіркою горюнів. Неподалік села знаходиться Софроніївський монастир. Ми з цікавістю і тривогою пройшли підземними ходами, оглянули келії, побачили печерну церкву Різдва Христового. За давніми переказами ці ходи тягнуться аж до Києво-Печерської Лаври і з’єднують усі церкви. Зачаровує велична природа цієї місцевості. Чудна гора з монастирськими спорудами, неозорі далі, що відкриваються з її вершин. Біля стін обителю ростуть два вікові дуби, які є ботанічною пам’ткою місцевого значення. За легендами дуби додають здоров’я кожному, хто попросить. Тому ми притулилися до них і всю нашу втому немов рукою зняло. Кожен загадав своє бажання. Ми ще побачили багато унікальних архітектурнх пам’яток. Враження були неймовірні від краси та величі цих споруд та місць.
Дуже задоволені екскурсією ми відчули свій зв’язок з багатьма поколіннями людей, що жили упродовж століть на нашій рідній землі і створювали її красу. З радістю згадуємо про цей неймовірний час, який ми провели в дорозі, поспілкувались з цікавими людьми, ознайомилися ближче зі своїм рідним краєм, зарядилися духовною енергією, позитивом, радістю та наснагою на подальші наші подорожі.
А.Нікітіна
